Что вижу, то пою

В цьому році я поставив собі за мету відвідати два очні семінари з розпису мініатюр.
Першим став майстерклас англійського художника Джеймі Фостера (Jamie Foster). Його роботи давно привернули мою увагу через незвичне поводження з палітрою, більше притаманне експресивному живопису ніж класичному моделізму. Але реалістичності й цілісності образів приділялося достатньо уваги, щоб відносити їх саме до мініатюр.
( пара прикладів для наочності )
Виявилось, що з цього року Джеймі починає свою викладацьку кар’єру, а точніше змінює профіль з математики на образотворче мистецтво.

Перша серія з двох майстеркласів відбулася на початку березня в Аугсбургу.
Протягом двох днів Джеймі навчав шістнадцятьох учасників розподіляти увагу між об’ємом, яскравістю та насиченістю, роблячи акцент саме на об’ємі. Результатом правильного використання властивостей фарби та розташування мазків є можливість застосовувати будь-який відтінок поряд зі звичними та очікуваними сприйняттям глядача. Таким чином формується “розгойдування” палітри, що і надає характерного вигляду завершеній роботі в його стилі.



Цікавою особливістю воркшопу стала вправа з тенісними кульками, що були приклеєні до невеличких підставок. Спочатку треба було розфарбувати кульку з уявним джерелом світла у відтінках сірого, потім, після кращого усвідомлення процесу, в обраній комплементарній палітрі.



Вивчення теорії та експерименти з кульками зайняли весь перший день. На другий залишився бюст “Оренда”, сюжет і базу для якого треба було створити якнайшвидше. Незважаючи на обмаль часу студенти показали цілком гідний результат. Виявилося, що більшість займається мініатюризмом на професійному рівні, а щонайменше троє успішно його викладають. Що ж до самого Джеймі, то для мене це був найприємніший досвід подібних навчань. Професійна подача матеріалу, увага до деталей, вичерпні відповіді на питання, плюс RP English – основні компоненти приємного та продуктивного тренування.